142
Azərbaycan Respublikasının Əmək Məcəlləsi əməyin mühafizəsinin dövlət
tərəfindən, icra hakimiyyətləri, bələdiyyələr, mülkiyyətçinin və işəgötürənlərin
tənzimlənməsini və bu yöndə onların səlahiyyət və vəzifələrini müəyyən edir.
Bununla yanaşı qanunvericilik müəssisədə əməyin mühafizəsinin təmin olunması
ilə bağlı işçinin də üzərinə öhdəliklər qoyur. Belə ki, işçi:
- əməyin mühafizəsi üzrə norma və təminat qaydalarına əməl etməli;
- əmək funksiyasını özünü və başqa işçiləri təhlükəyə məruz qoymayacağı
təqdirdə
icra etməli;
- müntəzəm olaraq əməyin mühafizəsi normaları və qaydaları barədə biliklərini
artırmalı;
- verilmiş xüsusi geyimdə və ayaqqabıda
işə gəlməli;
- əməyin mühafizəsi sahəsində rəhbərliyin tapşırıqlarına və tövsiyələrinə əməl
etməlidir.
Qanunvericilik əməyin mühafizəsi sahəsində ayrı-ayrı kateqoriyalı
işçilərə yüksək
təminatlar verilməsini nəzərdə tutur. Həddi-büluğa çatmamış qadınların və
ümumiyyətlə, 21 yaşa qədər şəxslərin, həmçinin, sağlamlığı ilə bağlı qadağan
olunanların ağır işlərə, zərərli və təhlükəli işlərə cəlb olunması qadağandır.
9. Əmək mübahisələri: fərdi və kollektiv əmək mübahisələri
Ямяк мцбащисяляринин анлайышы. Ямяк фяалиййятинин щяйата кечирилмяси просесиндя ишчи-
лярин вя ишяэютцрянлярин мянафеляринин цст-цстя дцшмямяси, бязян онларын марагларынын бир-
бириня зидд олмасы чох вахт онлар арасында мцнагишялярин йаранмасына эятириб чыхарыр.
Беля мцнагишяляр ишчилярля ишяэютцрянляр арасында билаваситя данышыглар йолу иля тян-
зимлянмядикдя щям айрыъа бир ишчинин, щям дя бцтцн ямяк коллективинин (вя йа онун бир
щиссясинин) мянафеляри иля баьлы олан ямяк мцбащисяляриня чеврилир. Ямяк фяалиййятинин щя-
йата кечирилмяси просесиндя йаранан мцнагишяляр щям тяшкилат цчцн, щям дя бцтювлцкдя
ъямиййят цчцн мянфи нятиъяляр доьурмаьа габилдир.
Гейд едяк ки, щяр щансы фикир айрылыьы дейил, йалныз тяряфлярин билаваситя данышыглар няти-
ъясиндя тянзимляйя билмядикляри вя бунун нятиъясиндя онлара бахылмаг цчцн мцяййян сяла-
щиййятляря малик мцвафиг органын бахышына верилмиш фикир айрылыгларыны ямяк мцбащисяляри
кими гябул етмяк лазымдыр.
Яксяр щалларда, бир гайда олараг ямяк мцбащисяляринин йаранмасындан яввял ямяк
сащясиндя ямяк щцгуг позунтулары баш верир вя бу щцгуг позунтулары мцбащися цчцн би-
лаваситя ясас гисминдя чыхыш едир. Ямяк сащясиндя ямяк щцгуг позунтусу дедикдя вязифя
дашыйан субйектин юзцнцн ямяк вязифялярини тягсирли, щцгугазидд сурятдя йериня йетирмя-
мяси нятиъясиндя ямяк щцгуг мцнасибятинин диэяр субйектинин щцгугуну позмасы баша
дцшцлцр. Ишяэютцрян тяряфиндян щцгугауйьун вя ясасландырылмыш щяр щансы щярякят ишчи тяря-
финдян онун щцгугларыны вя ганунла горунан мянафелярини позан щярякят кими дя гиймят-
ляндириля биляр.
Ямяк мцбащисяляринин нювляри. Бцтцн ямяк мцбащисялярини ясасян цч ясаса эюря тяс-
нифляшдирмяк олар:
а) мцбащися едян субйектляря эюря;
б) мцбащисянин характериня эюря;
ъ) мцбащисянин обйектиня эюря.
Мцбащися едян субйектляря эюря бцтцн ямяк мцбащисяляри фярди вя коллектив ямяк
мцбащисяляриня айрылыр. Фярди ямяк мцбащисяси конкрет бир ишчинин ишяэютцрянля мцбащися-
сидир. О, ишчинин ямяк щцгугларынын (щягигятян, йахуд ещтимали) позулмасы нятиcясиндя йа-
раныр вя буна эюря дя фярди характер дашыйыр.
Фярди ямяк мцбащисяляри (АР ЯМ-нин 287-cи маддяси) ишяэютцрянля ишчи арасында