Riyazi qeydl
ər və düsturlar
Тестин рийази щиссяси цзяриндя ишляйяркян ашаьыдакылары нязяря алын:
•
Бязи тапшырыглара ялавя олунан чертйожлар тапшырыьын шяртиндя эюстярилян юлчцляря дцзэцн
ямял етмякля йериня йетирилмямишдир. Буна эюря дя парчаларын узунлуьу йахуд диэяр
бюйцклцкляри щаггында нятиъя чыхараркян чертйожун юлчцляриня ясасланмайын. Тапшырыьын
шяртиня диггят йетирин;
•
Мясялянин шяртиндя верилян дцз хятт щаггында щеч ня дейилмямиш олдугда, бу дцз хятти
ох йахуд онун бир щиссяси саймаг олар;
•
Тестдя рягямлярин йазылышынын анъаг онлуг мювге системиндян истифадя олунмушдур.
Riyazi qeydl
ər və formullar
1.
Sıfır nə müsbət, nə də mənfi rəqəmdir.
1 sadə rəqəm deyildir.
2.
Faiz
%
a
rəqəmindən
k%
-dür*
3.
Dərəcə an =
a · a · a · ...
· a (
n dəfə)
an · am =
an + m
an : am =
an – m
(
an)
m
=
an · m
4.
Proporsiya
olduqda^
ad = bc-dir
5.
Sürət%
df[n
cfa'
v'
n
cwh'
=
6.
Orta riyazi
%
cfms
hby
hbzbk'
oqcn'
b
z'
hby
hbzbk'
oqcn'
h
hbzbk'
oqcn'
Jhnf
m
=
7.
Ещтимал: щадисянин ещтималы бу сащяйя
имкан йарадан садя сащялярин мигдарынын
бярабяр сурятдя эюзлянилян садя сащялярин
цмуми мигдарынын нисбятиня бярабярдир.
Мясялянин шяртиндя бунун яксиня щеч
ня дейилмядикдя, щямишя нязярдя тутулур
ки, щяр бир елементар щадися ейнийля
эюзляниляндир.
8.
Uscfklskvsi dehvf
düsturları%
(
a+
b)2 =
a2 + 2
ab +
b2;
(
a -
b)2 =
a2 – 2
ab +
b2;
(
a +
b)(
a –
b) =
a2 –
b2 .
9.
Xthnmj;lf ,ezfu^ jyey
n'h'ak'hb fhfcsylf uqdck'^
lwp ,ezfu bc' rdflhfnkf
oqcn'hbk' ,bk'h&
Utml% ∠A A
,ezf.sysy
dərəcəsini
oqcn'hbh&
10.
Gfhfktk ['nk'h%
•
Brb gfhfktk lwp ['nn
wxwyzw lwp ['nk' r'cbilbrl'^
lf[bkb [fxdfhb ,ezfukfh
,'hf,'hlbh%
α = β.
11.
Wx,ezfu%
•
Wx,ezf.sy ,ezfukfhsysy r'vbmm'nbyby
z'vb 180
0
-m' ,'hf,'hlbh&
•
Gbafujh ntjhtvb% lwp,ezfuks
wx,ezf.sy ]bgjntyepeyey
rdflhfns jyey rfntnk'hbyby
rdflhfnkfhs z'vby' ,'hf,'hlbh%
AB2 = AC2 + BC2
•
Wx,ezf.sy cf]'cb jyey n'h'abyby
epeyke.e
ilə ,e n'h'aby vwdfabu hündür-
lüyünün
]fcbkbyby mfhscsyf ,'hf,'hlbh%
.
12.
Lqhl,ezfuks%
•
Lqhl,ezfuksysy ,ezfukfhsysy z'vb 360
0
-
m' ,'hf,'hlbh*
•
Lwp,ezfuksysy cf]'cb jyey epeyke.e-
yey d' tybyby ]fcbkby' ,'hf,'hlbh% S =
ab.
•
Gfhfktkjuhfvsy cf]'cb jyey n'h'abyby
epeyke.eyey d' ,e n'h'a' vwdfabu jkfy
hündürlüyün
]fcbkby' ,'hf,'hlbh% S =
ah.
13.
Lfbh'^ xtdh'%
•
Xtdh'yby
L epeyke.e
L = 2
π
r ajhveke
bk' ]tcf,kfysh^ ,ehflf
r hflbecey
epeyke.eleh^
π h'u'vb bc' mwpl' ,bh
l'ubukbmb bk' 3^14-' ,'hf,'hlbh*
•
r
hflbecke xtdh'yby cf]'cb
S =
π
r2
ajhveke bk' ]tcf,kfysh&
14.
Lwp,ezfuks gfhfktktgbgtl%
•
Lwp,ezfuks gfhfktktgbgtlby
]'zvb jyey epeyke.eyey^ tybyby d'
hündürlüyünün
]fcbkby' ,'hf,'hlbh%
V =
abc;
•
Re,lf bc'%
a = b = c -lbh&
75
Тестляшдирмя просесиндя дцшцнмяйя чох вахт сярф етмямяк цчцн тялиматла яввялъядян
таныш олмаьыныз чох ваъибдир.
•
Тест цзяриндя ишлямяйя башламаздан яввял тялиматы бир даща диггятля охуйун, чцнки бу
топлу няшр олундугдан сонра онда ъцзи дяйишиклик едилмиш ола биляр;
•
Щяр тапшырыгда сиздян ня тяляб олундуьуну йахшы дцшцнцн вя сонра ъаваб сечин.
•
Сечдийиниз ъавабы дцзэцн гейд един
Тестин щяр бир вербал тапшырыьыны ъавабын
дюрд варианты, щяр бир рийази тапшырыьы ися беш
варианты мцшайият едир (ъавабын дюрд варианты олан мигдар мцгайисяси тапшырыглары истисна тяшкил
едир).
Сиз дцзэцн ъаваб сайдыьыныз анъаг бир варианты сечмялисиниз.
Сечдийиниз ъавабы щюкмян тестя ялавя олунмуш ъаваблар вариантында гейд едиn.
Нязяря алын:
Ъаваблар вяряги, ону мцшащидячийя вердийиниз формада дцзялдилир. Щяр щансы сящвя йол
версяниз, ъаваблары гейри-дцзэцн йердя гейд едяъяксиниз вя с. Имтащан баша чатдыгдан сонра бу
сящви дцзялтмяк цчцн имканыныз олмайаъагдыр.
Ъаваблар вярягиндя имза етмяк, ады, сойады вя атанын адыны йазмаг йахуд диэяр
гейдляр етмяк йолверилмяздир, чцнки бу тягдирдя сизин йазыныз дцзялдилмяйяъякдир.
Хяттинизин (имзанызын йох) нцмунясини гейд етмяк цчцн ъаваблар вярягиндя верилян
ифадяни мцвафиг йердя диггятля вя дцзэцн кючцрмяйиниз ваъибдир.
Cavablar v
ərəqində işləyərkən diqqətli olun və seçdiyiniz cavabı vaxtında hücrəyə qeyd edin.
•
Цмуми габилиййятин тестляшдирилмяси заманы щяр щансы йардымчы материалдан (мяс.
калкулйатордан, лцьятдян, китабдан, ялавя тямиз вярягдян вя с.)
истифадя олунмасы
гадаьандыр.
•
Гейдляр, щесабламалар, чертйожлар цчцн анъаг вя анъаг qaralama вярягляриндяn
истифадя един.
76