İslam Qəribli
372
ингилаблар ясри олан ХХ ясрин аъы- аьрылары, халгын,
миллятин, эениш мянада бяшярин талейи, дюврцн аб-
щавасы, бир- бирини явяз едян бейнялхалг щадисяляр онун
поезийа вя публисистикасынын тясвир - тяряннцм обйекти
олмушдур. Тябиятinдяки, шаир хислятиндяки бу ъящятляря
эюрядир
ки,
ращатлыьыны
бяшяр
талейи
цчцн
наращатчылыьында ахтаран вятяндаш - шаир дцнйа
мцщарибясинин башланмасы хябяриня дя лагейд галмады,
сцлщя, инсанлыьа чаьырыш рущлу етираз сясини еля
мцщарибянин илк эцнляриндян уъалтмаьа башлады.
Щярб мювзусу ядябиййат тарихиндя щеч дя йени бир
шей олмаса да, гейд етмялийик ки, нядянся мцщарибяйя
мцнасибятдя адятян романтик ядябиййат даща фяал олмуш,
реалистляря нисбятян романтикляр фикир вя щисслярини
даща артыг щяйяъан вя ъошгунлугла ифадя етмишляр. Бу,
ясасян романтизмин тябиятиндян доьан тялябдир. Беля
олмасайды, “инсан гялбинин дахили дцнйасындан, цряйин
щяйатындан башга бир шей олмайан” (Белински)
романтизмин гцдрятли нцмайяндяляриндян олан ingilis C.
Байронла
Азярбайъан
милли
романтизминин
йарадыъыларындан олан M. Щади арасында бир аз ашаьыда
эюстяряъяйимиз мцштяряк хцсусиййятляр олмазды.
Щяйатда щяр ъцр имтийазлара малик олан C. Байрон
(1788-1824) сяфяр тяяссцраты иля йаздыьы
“Чайлд
Щаролдун зийаряти” поемасынын илк няьмясини чап
етдиряндя (1812) вя бу няьмялярдя милли азадлыг
мцбаризясиня ряьбят, ишьалчы мцщарибяляря нифрят
бясляйяндя, азадлыг вя ядаляти эениш мянада анламаьа
чалышыб, халглар достлуьуну мцдафия едяряк гясбкарлыг
мцщарибяляриня гаршы чыханда (хцсусиля “Шярг
поемалары”) бу, щеч дя онун шяхси талейиндян йох,
дцнйаэюрцшц вя романтик тябиятиндян иряли эялирди. Юз
нювбясиндя M. Щади дя цмумян йарадыъылыьында азадлыг,
Məhəmməd Hadi və mətbuat
373
бярабярлик вя гардашлыг няьмякары кими чыхыш едир,
мцщарибя мювзулу ясярляриндя ися бейнялхалг иртиъанын
тюрятдийи
ганлы
ъинайяти
-
истилачы
ъащан
мцщарибясини, бу щярбин бяшяр тарихиня вурдуьу мадди вя
мяняви йаралары бюйцк йаньы иля тясвир вя шярщ едирди.
О да мараглыдыр ки, C. Байрон юмрцнцн сон
эцнлярини йунан халгынын азадлыьы уьрунда мцбаризяйя
щяср етдийи кими, дцнйаны юзцня вятян, инсанлары гардаш
билян M. Щади дя Украйна торпаьындакы вурушларда
иштирак едяряк даьылмыш кянд вя шящярляри, мящв олмуш
инсанлары эюрцр вя бейнялхалг империализмя нифрятляр
йаьдырырды.
Мцщарибя башланмамышдан бир аз яввял Тцркийядян
ясяби, сарсылмыш, алданмыш вя алчалдылмыш щалда
гайыдан M. Щади бу ойунун, йяни мцщарибянин тящлцкяли
бир ойун олаъаьыны дярщал дуймуш вя бу мцщарибянин
бяшяриййятя фялакятляр эятиряъяк ганлы бир щярб олаъаьы
етигадына эялмишди. Доьрусу, адам щейрятлянмяйя билмир
ки, ъисмян вя рущян хястя олан бир шяхс фикрян бу гядяр
саьлам вя сярраст ола биляр!
Qəzetin bir həftə sonra çıxan 14-cü nömrəsində M. Hadi
yaxın dostlarından biri Hüseynağa Məmmədbəyova ithaf etdiyi
“Qanlı sətirlər və qaileyi-həyat” şeirini çap etdirir(330, N 14). Bu
şeir qəzetdən götürülərək mətnində heç bir dəyişiklik edilmədən
M. Hadinin “Seçilmiş əsərləri”nə daxil edilsə də, çap tarixi səhvən
1 avqust 1914-cü il kimi göstərilmişdir(381, 219, 427).
“Щярбин йени бир яждяри- хунхары дирилди”-
мисрасы иля башлайан чох ибратамиз вя йцксяк
сяняткарлыгла йазылмыш “Ганлы сятирляр вя гаилейи-
щяйат” шеiрини йазаркян шаир дярк етмишди ки, эюйляри
дящшятя салан бу ганлы щярб бяшяриййятин мящвиня
доьру атылмыш сярсям бир аддымдыр:
Атяшля дямир йаьмуру йаьмагда сямадан,
İslam Qəribli
374
Сираб олуйор йер тюкцлян гырмызы мадян (379,
238),-
кими романтик дейим тярзинин мящарятля ъыздыьы реал
таблолары йаратмагла, шаир инсан ювладыны бу сярсям
аддымын гаршысыны алмаьа чаьырырды.
Бir həftə сонра чап олунан, hər bəndi dörd misradan ibarət
yeddi bəndlik və hər bəndin misraları bir-biri ilə qafiyələnən (aaaa
şəklində) “Щярби- мцсялляс, йахуд ъянэи- сеащянэ”
шеiриндя(331, N 15) ися M. Щади елан едир ки, ганлы-
говьалы бу щярб кимяся сяадят, кимяся фялакят йох, бцтцн
бяшяриййятя фялакят эятиряъякдир. Шеiриня илк бахышда
мцяммалы, яслиндя чох сярраст ад сечян шаир (шеiрин ады
Антанта иля “Цчляр иттифагы”на ишарядир) еля биринъи
мисрадаъа:
Дярйада щярб, йердя дя щярб, асиманда щярб (379, 239),-
демякля мцщарибянин глобал дящшятини охуъусунун
эюзляри гаршысында ъанландырыр. Бу тясвирдя дцнйа ганла
йазылан бир китаба, инсан щяйаты ися дальаlы дянизя
бянзядилир. Сябяб нядир ки, инсан юзц юз яли иля щяйатын
дальалы дянизя, каинаты ися ган чанаьына дюндярир?
Бу вя бу типли башга суаллара M. Щади мцхтялиф
мцнасибятлярля мцхтялиф ъаваблар вермишдир вя бцтцн
ъавабларда мязмун тяхминян ейнидир: сябяб инсан
хислятиндяки шяря алудялик вя инсан тябиятиндяки
икиликдир.
Yeri gəlmişkən qeyd edək ki, bu şeir M. Hadinin “Seçilmiş
əsərləri”nə salınsa da(379, 239), sərlövhədən sonrakı “Hərbi-
hazirə münasibətilə” qeydi ixtisar edilmiş və nəşr tarixi səhvən
“30 iyul 1914, N 14” kimi göstərilmişdir(381, 427).
Qəzetin 16-cı nömrəsində şairin on səkkiz beytlik “Taireyi-
ilhamım” adlı şeiri dərc olunmuşdur(332, N 16). M. Hadinin
kitablarına düşməyən, araşdırıcıların nəzərindən yayınan bu şeirdə
sərlövhədən sonra belə bir qeyd vardır: “Qəfəsnişin bir quş.
Odamdakı qənarəyə”. Avqust ayının 5-də Bakıda yazılmış bu
Dostları ilə paylaş: |