1. Dövlətin anlayışı. Dövlətin formaları. Dövlət və dövlət hakimiyyəti. Dövlət və vətəndaş cəmiyyəti



Yüklə 5,01 Kb.
Pdf görüntüsü
səhifə56/70
tarix29.10.2017
ölçüsü5,01 Kb.
#7499
1   ...   52   53   54   55   56   57   58   59   ...   70

тында юдянилмяси щцгугунун ишяэютцрян тяряфиндян  аьыр игтисади вязиййятля ялагядар позулма-
сыны аид етмяк олар. Субйектив сябябляр групуна обйектив ганунауйьунлуг характериня малик 
олмайан, даща чох айры-айры субйектлярин фяалиййятиндяки чатышмазлыг вя сящвлярля мцяййян олу-
нан  зиддиййятляр  аиддир.  Субйектив  сябябляр  сырасына  щцгуг  нормасынын  йанлыш  тяфсирини,  ишчинин 
ямяк  щцгугларынын  ишчи  иля  вязифяли  шяхс  арасында  мцнагишя  нятиъясиндя  позулмасыны  аид  етмяк 
олар.Фярди  ямяк  мцбащисяляри  АР  ЯМ-ин  фясилляриндя  (маддя  287-303)  нязярдя  тутулмуш  гай-
дада  щялл  олунур.  Фярди  ямяк  мцбащисяляринин  щялли  мцстясна  сурятдя  ишчини    мцдафия  етмяк 
мягсяди эцдян бир тяряфли просес дейилдир. О, щягигятин мцяййян едилмясиня вя фярди ямяк мц-
бащисясинин тяряфляриндян щяр щансы биринин - ишчинин йохса ишяэютцрянин щцгугларынын позулма-
сындан асылы олараг позулмуш щцгугларын бярпасына йюнялмишдир. 
АР ЯМ-ин 294-ъц маддясинин икинъи щиссясиндя мцяййян олунур ки, коллектив мцгавиляляр-
дя нязярдя тутулмуш щалларда мцяссисялярдя щямкарлар иттифагы тяшкилатынын няздиндя фярди ямяк 
мцбащисяляриня мящкямяйя гядяр бахан органын йарадылмасы нязярдя тутула биляр. Бу органын 
йарадылмасы  вя  фяалиййят  гайдасы  коллектив    мцгавилялярля  низама  салыныр.  Демяли,  бу  эцн  гцв-
вядя олан ямяк ганунвериъилийи фярди ямяк мцбащисяляриня бахан ики органы нязярдя тутмушдур: 
a)  мящкямяляр;
 B)мцяссисянин щямкарлар иттифагы тяшкилатынын няздиндя фярди ямяк мцба-
щисяляриня мящкямяйя гядяр бахан органлар (коллектив мцгавилялярдя нязярдя тутулмуш щаллар-
да). Яэяр мцяссисядя коллектив мцгавиля баьланмамышса вя йахуд баьланмыш коллектив мцгави-
лядя фярди ямяк мцбащисяляриня мящкямяйя гядяр бахан органын йарадылмасы нязярдя тутулма-
мышдырса, бцтцн фярди ямяк мцбащисяляриня район (шящяр) мящкямяляри тяряфиндян бахылыр. 
Гцввядя олан ямяк ганунвериъилийя ясасян (АР ЯМ-нин 288-ъи маддяси) ишчинин щцгуглары-
нын  вя  йа  ганунла  горунан  мянафейинин  позулдуьуну  ашкар  етдикдя  позулмуш  щцгугларынын 
бярпа  едилмяси  цчцн  цч  цсул  мцяййян  етмишдир.  Биринъиси,  ишчи  мящкямяйя  мцраъият  едя  биляр. 
Икинъиси, мящкямяйя гядяр ямяк мцбащисялярини щялл едян органа мцраъият едя биляр (АР ЯМ-ин 
294-ъц  м.).  Цчцнъцсц,  ишчи  тякбашына  тятил  едя  биляр  (АР  ЯМ-ин  295-ъи  м.).  Бу  цсуллардан  щяр 
щансы  бирини  ишчи  юзц  мцстягил  олараг  сечир.  Позулмуш  щцгугларынын  бярпасы  цчцн  ишчи  юзцнцн 
мцвяккил етдийи нцмайяндяси васитяси иля дя ямяк мцбащисясини щялл едян органа мцраъият едя 
биляр.  Ишчи  нцмайяндясиня  ганунвериъиликдя нязярдя  тутулан  гайдада  тяртиб едилмиш  етибарнамя 
вермялидир (АР ЯМ-ин 292-ъи маддясинин цчцнъц щиссяси). 
Ишчинин тякбашына тятил етмяк щцгугунун щяр щансы цсул вя васитя иля ишяэютцрян, ишчинин иш 
йеринин рящбяри вя йа диэяр шяхсляр тяряфиндян мящдудлашдырылмасына, щабеля беля тятилин кечирил-
мясиня мане олунмасына йол верилмир (АР ЯМ-ин 295-ъи маддясинин цчцнъц щиссяси). 
Тякбашына  тятил  едян  ишчинин  щярякятляринин ганунсуз  вя  йа  ясассыз  щесаб  едилмяси  барядя 
мящкямя мцвафиг гярар гябул етмяйибся, ишяэютцрян онун ямяк мцгавилясини ляьв едя билмяз 
(АР ЯМ-ин 295-ъи  маддясинин бешинъи щиссяси). 
Тятил  мцддяти  битянядяк  ишчи  тятили  дайандырыб  ишя  башлайа  вя  йа  ямяк  мцбащисясинин  щялли 
цчцн мящкямяйя мцраъият едя биляр. Тякбашына тятил мцддятиндя мцбащисянин щялли цчцн тяряф-
лярин мцяййян етдийи васитячилик цсулларындан истифадя едиля биляр (АР ЯМ-ин 295-ъи  маддясинин 
алтынъы щиссяси). 
Гейд  етдийимиз кими  фярди ямяк  мцбащисяляриня   мцяссисянин  щямкарлар иттифагы  тяшкилаты-
нын  няздиндя  фяалиййят  эюстярян  фярди  ямяк  мцбащисяляриня  мящкямяйя  гядяр  бахан  органа 
мцраъият  едя  биляр.  Ишчи  бу  органа  щцгугунун  позулдуьуну  ашкар  етдийи  эцндян  етибарян  цч 
тягвим айы ярзиндя мцраъият едя биляр. Щцгугунун позулмасынын ашкар едилдийи эцн ишчийя мц-
вафиг  ямрин  (сярянъамын,  гярарын),  ямяк  китабчасынын,  щагг-щесаб  сянядляринин  (китабчасынын, 
вярягясинин,  чекинин)  верилдийи,  щямчинин  ямяк  мцгавилясинин  бу  Мяъяллядя  нязярдя  тутулмуш 
шяртляринин  ишяэютцрян  тяряфиндян  мцвафиг  гайдада  сянядляшдирилмядян  биля-биля  гясдян  позул-
дуьу эцндцр. Гцввядя олан ганунвериъилик позулмуш щцгугун бярпасы цчцн  фярди ямяк мцба-
щисяляриня мящкямяйя гядяр бахан органа  мцраъиятин формасыны  нязярдя тутмамышдыр. Щесаб 
едирик ки, бу мцраъият щяр бир щалда йазылы олмалыдыр. 
Мящкямяйя гядяр ямяк мцбащисяляриня бахан органын чыхардыьы гярар ишчини вя йа ишяэю-
тцряни гане етмязся, щямин мцбащисянин щялли цчцн онлар мящкямяйя мцраъият едя билярляр. Бу 


щалда  мящкямяйя  мцраъият  етмяк  цчцн  мцяййян  едилмиш  иддиа  мцддяти  мящкямяйя  гядяр 
ямяк  мцбащисяляриня  бахан  органын  мцвафиг  гярар  гябул  етдийи  эцндян  башланыр  (АР  ЯМ-ин 
294-ъц маддясинин дюрдцнъц щиссяси). 
АР ЯМ-ин 296-ъы маддясинин тялябляриня уйьун олараг мящкямя гайдасында  щям ишчинин, 
щям  дя  ишяэютцрянин  позулмуш  щцгугунун  бярпасы  цчцн  мцхтялиф  иддиа  мцддятляри  мцяййян 
едилмишдир.  Фярди  ямяк  мцбащисясинин  щялл  едилмяси  цчцн  ишчи  щцгугунун  позулдуьуну  ашкар 
етдийи эцндян етибарян 1 тягвим айы ярзиндя мящкямяйя мцраъият едя биляр.  
Пул вя диэяр ямлак тялябляри иля ялагядар, щямчинин зийан вурулмагла баьлы йаранмыш ямяк 
мцбащисяляринин щялли цчцн ишчи, щцгугунун позулдуьуну ашкар етдийи эцндян етибарян 1 ил яр-
зиндя мящкямяйя мцраъият едя биляр. 
Ишчилярин  щяйатына  вя  саьламлыьына  вурулмуш  зярярин  юдянилмяси  щаггында  тялябляря  иддиа 
мцддяти шамил едилмир. 
Ишяэютцрян АР ЯМ иля мцяййян едилмиш щалларда ишчийя гаршы иддиа яризяси иля мящкямяйя 
щцгугларынын вя гануни мянафеляринин позулдуьу эцндян бир тягвим айы мцддятиндя, она мад-
ди  зийан  вурулмасы  мясяляляри  иля  ялагядар  ися  зийанын  вурулмасыны  ашкар  етдийи  эцндян  бир  ил 
мцддятиндя мцраъият едя биляр (АР ЯМ-ин 296-ъы маддясинин бешинъи щиссяси). 
Истяр ишчи, истярся дя ишяэютцрян тяряфиндян иддиа мцддятинин ютцрцлмяси онлар цчцн арзуо-
лунмаз  нятиъяляр  доьурур.  Беля  ки,  мцддятин  кечмяси  иля  баьлы  мящкямя  иддианы  рядд  етмякдя 
щаглыдыр.АР ЯМ-ин 296-ъы маддясиндя эюстярилян мцддятляр цзрлц сябяблярдян – иддиачынын хяс-
тялянмяси, езамиййятдя, йашайыш йериндян кянарда мязуниййятдя олмасы, йахын гощумунун юл-
мяси  вя  диэяр  обйектив  щалларла  баьлы  сябяблярдян  ютцрцлярся,  фярди  ямяк  мцбащисясиня  бахан 
орган бурахылмыш мцддяти бярпа едяряк мцбащисяйя мащиййяти цзря баха биляр. 
 Иддиачынын  «йахын  гощуму»  дедикдя,  ишчинин  атасы,  анасы,  бабасы,  няняси,  яри  (арвады), 
ушаглары, баъылары, гардашлары, гудалары, яринин (арвадынын) валидейнляри, гардашлары, баъылары баша 
дцшцлмялидир. Ишчинин диэяр гощумларынын вяфаты иля ялагядар иддиа мцддятинин ютцрцлмясини ща-
ким цзрлц щал щесаб едяряк ишя мащиййяти цзря баха биляр. 
Фярди  ямяк  мцбащисяляри  цзря  иддианын  мябляьиня  щямчинин  онун  тямин  олунмасына  щяр 
щансы мящдудиййят гойула билмяз. 
Ишяэютцрян вя ишчи фярди ямяк мцбащисясинин мящкямядя щялли просесиндя гаршылыглы разылыг-
ла йазылы барышыг сазиши баьлайарларса, щаким тяряфлярин щямин сазишля мцяййян едилмиш ющдяликля-
рин иърасынын тямин едилмяси барядя гятнамя гябул едир. 
АР  ЯМ-ин  300-ъц  маддясинин  биринъи  щиссясиндя  нязярдя  тутулмуш  «дяймиш  зярярин  мяб-
ляьи» дедикдя, ишчинин ишдян чыхарылмасы иля ялагядар ишлямядийи мцддятин орта ямяк щаггы, фярди 
ямяк мцбащисясиня мящкямядя бахылмасы иля ялагядар мящкямядя щцгугунун мцдафияси цчцн 
вякил (мцдафиячи) тутмасы иля ялагядар чякдийи хярълярин мябляьи, еляъя дя ишчинин иддиа яризяси иля 
тяляб етдийи мяняви зийанын, ишсиз галмасы иля ялагядар боръ алмасы, шяхси яшйаларынын сатылмасы ня-
тиъясиндя чякдийи, щабеля диэяр хярълярин мяъмусу баша дцшцлмялидир. 
Истяр  ишчинин,  истярся  дя  ишяэютцрянин  фярди  ямяк  мцбащисяляриня  мящкямялярдя  бахылмасы 
АР ЯМ, АР МПМ вя диэяр норматив-щцгуги актларла низама салыныр. 
АР  ЯМ-ин  293-ъц  маддясиня  эюря  фярди  ямяк  мцбащисяляриня  зярури  щалларда  ишчинин  иш 
вахтындан кянар вахтларда бахылмалыдыр. Ямяк мцбащисясинин щяллиня ишчинин иш вахты ярзиндя ба-
хылдыгда щям ясас, щям дя ялавя иш йериндя онун орта ямяк щаггы сахланылыр. 
АР-нын  гцввядя  олан  ямяк  ганунвериъилийи  няинки  фярди  ямяк  мцбащисяляриня  бахылмасы 
гайдаларыны,  щабеля  фярди  ямяк  мцбащисяляри  цзря  гярар  вя  гятнамялярин  иърасы  гайдаларыны  да 
мцяййян етмишдир. АР ЯМ-ин 301-ъи маддясинин биринъи щиссясиня ясасян фярди ямяк мцбащисяси-
нин щялли барядя мящкямя гярары, онун мязмунунда башга щал нязярдя тутулмайыбса, бу гярар 
гануни гцввяйя миндийи эцндя дярщал иъра едилмялидир. 
Мящкямянин  фярди  ямяк  мцбащисясинин  щялли  барядя  чыхардыьы  гярар  ъавабдещ  тяряфиндян 
иъра  едилмядикдя,  йахуд  иърайа  мцвафиг  вязифяли  шяхс  вя  диэяр  физики  шяхс  тяряфиндян  мане  олун-
дугда бунунла ялагядар ишчийя дяйян мадди зийанын юдянилмяси барядя вя Азярбайъан Респуб-
ликасы  Ъинайят  Мяъяллясинин  мцвафиг  маддяси  иля  ъинайят  иши  башланмасы  цчцн  щаким  тяряфиндян 


Yüklə 5,01 Kb.

Dostları ilə paylaş:
1   ...   52   53   54   55   56   57   58   59   ...   70




Verilənlər bazası müəlliflik hüququ ilə müdafiə olunur ©genderi.org 2024
rəhbərliyinə müraciət

    Ana səhifə