1. Dövlətin anlayışı. Dövlətin formaları. Dövlət və dövlət hakimiyyəti. Dövlət və vətəndaş cəmiyyəti



Yüklə 5,01 Kb.
Pdf görüntüsü
səhifə55/70
tarix29.10.2017
ölçüsü5,01 Kb.
#7499
1   ...   51   52   53   54   55   56   57   58   ...   70

və digər yüksək təhlükə mənbəli maddələrin; 
-  işçinin peşə xəstəliyinə tutulmağı ehtimalı yüksək olan iş yerlərinin; 
-  işçilərin  istehsalatda  bədbəxt  hadisələrdən  icbari  şəxsi  sığorta  edilməli  olan  həyat  üçün 
yüksək  təhlükə  mənbəli  istehsal  və  qeyri-istehsal  sahələrinin  respublika  üzrə  vahid,  əhatəli 
siyahılarını və onların tətbiqi qaydalarını təsdiq edir. 
Azərbaycan  Respublikasının  Əmək  Məcəlləsi  əməyin  mühafizəsinin  dövlət  tərəfindən,  icra 
hakimiyyətləri,  bələdiyyələr,  mülkiyyətçinin  və  işəgötürənlərin  tənzimlənməsini  və  bu  yöndə 
onların səlahiyyət və vəzifələrini müəyyən edir. 
Bununla  yanaşı  qanunvericilik  müəssisədə  əməyin  mühafizəsinin  təmin  olunması  ilə  bağlı 
işçinin də üzərinə öhdəliklər qoyur. Belə ki, işçi: 
-  əməyin mühafizəsi üzrə norma və təminat qaydalarına əməl etməli; 
-  əmək  funksiyasını  özünü  və  başqa  işçiləri  təhlükəyə  məruz  qoymayacağı  təqdirdə  icra 
etməli; 
-  müntəzəm olaraq əməyin mühafizəsi normaları və qaydaları barədə biliklərini artırmalı; 
-  verilmiş xüsusi geyimdə və ayaqqabıda işə gəlməli; 
-  əməyin mühafizəsi sahəsində rəhbərliyin tapşırıqlarına və tövsiyələrinə əməl etməlidir. 
Qanunvericilik  əməyin  mühafizəsi  sahəsində  ayrı-ayrı  kateqoriyalı  işçilərə  yüksək  təminatlar 
verilməsini  nəzərdə  tutur.  Həddi-büluğa  çatmamış  qadınların  və  ümumiyyətlə,  21  yaşa  qədər 
şəxslərin,  həmçinin,  sağlamlığı  ilə  bağlı  qadağan  olunanların  ağır  işlərə,  zərərli  və  təhlükəli  işlərə 
cəlb olunması qadağandır. 
9. Əmək mübahisələri: fərdi və kollektiv əmək mübahisələri 
Ямяк  мцбащисяляринин  анлайышы.  Ямяк  фяалиййятинин  щяйата  кечирилмяси  просесиндя  ишчилярин 
вя  ишяэютцрянлярин  мянафеляринин  цст-цстя  дцшмямяси,  бязян  онларын  марагларынын  бир-бириня 
зидд олмасы чох вахт онлар арасында мцнагишялярин йаранмасына эятириб чыхарыр. 
Беля мцнагишяляр ишчилярля ишяэютцрянляр арасында билаваситя данышыглар йолу иля  тянзимлян-
мядикдя  щям  айрыъа  бир ишчинин,  щям  дя  бцтцн  ямяк  коллективинин  (вя  йа    онун  бир  щиссясинин) 
мянафеляри  иля  баьлы  олан  ямяк  мцбащисяляриня  чеврилир.  Ямяк  фяалиййятинин  щяйата  кечирилмяси 
просесиндя  йаранан  мцнагишяляр  щям  тяшкилат  цчцн,  щям  дя  бцтювлцкдя  ъямиййят  цчцн  мянфи 
нятиъяляр доьурмаьа габилдир. 
Гейд едяк ки, щяр щансы фикир айрылыьы дейил, йалныз тяряфлярин билаваситя данышыглар нятиъясин-
дя тянзимляйя билмядикляри вя бунун нятиъясиндя онлара бахылмаг цчцн мцяййян сялащиййятляря 
малик мцвафиг органын бахышына верилмиш фикир айрылыгларыны ямяк мцбащисяляри кими гябул етмяк 
лазымдыр. 
Яксяр щалларда, бир гайда олараг ямяк мцбащисяляринин йаранмасындан яввял ямяк сащя-
синдя  ямяк  щцгуг  позунтулары  баш  верир  вя  бу  щцгуг  позунтулары  мцбащися  цчцн  билаваситя 
ясас гисминдя чыхыш едир. Ямяк сащясиндя ямяк щцгуг позунтусу дедикдя вязифя дашыйан суб-
йектин  юзцнцн  ямяк  вязифялярини  тягсирли,  щцгугазидд  сурятдя  йериня  йетирмямяси  нятиъясиндя 
ямяк щцгуг мцнасибятинин диэяр субйектинин щцгугуну позмасы баша дцшцлцр. Ишяэютцрян тя-
ряфиндян щцгугауйьун вя ясасландырылмыш щяр щансы щярякят ишчи тяряфиндян онун щцгугларыны вя 
ганунла горунан мянафелярини позан щярякят кими дя гиймятляндириля биляр. 
Ямяк мцбащисяляринин нювляри. Бцтцн ямяк  мцбащисялярини ясасян цч ясаса эюря тяснифляш-
дирмяк олар:  
а) мцбащися едян субйектляря эюря;  
б) мцбащисянин характериня эюря;  
ъ) мцбащисянин обйектиня эюря. 
Мцбащися едян субйектляря эюря бцтцн ямяк мцбащисяляри фярди вя коллектив ямяк мцбащи-
сяляриня айрылыр. Фярди ямяк мцбащисяси конкрет бир ишчинин ишяэютцрянля мцбащисясидир. О, ишчи-
нин ямяк щцгугларынын (щягигятян, йахуд ещтимали) позулмасы нятиcясиндя йараныр вя буна эюря 
дя фярди характер дашыйыр. 


Фярди  ямяк  мцбащисяляри  (АР  ЯМ-нин  287-cи  маддяси)  ишяэютцрянля  ишчи  арасында  ямяк 
мцгавилясинин,  коллектив  мцгавилянин  шяртляринин,  щабеля  ямяк  ганунвериъилийинин  вя  диэяр  нор-
матив  щцгуги  актларын  тятбиги  заманы  йаранан  вя  бу  Мяcялля  иля  мцяййян  едилмиш  гайдада, 
цсулларла вя шяртлярля тяряфлярин щцгуг бярабярлийи вя ганунун алилийи принсипляри ясасында щялл еди-
лян фикир айрылыьыдыр. 
Коллектив  ямяк  мцбащисяляриня  ашаьыдакы  кими  анлайыш  верилмясини  мягсядяуйьун  щесаб 
едирик. «Коллектив ямяк мцбащисяляри ишчиляр иля ишяэютцрянляр арасында коллектив  мцгавилялярин 
вя  сазишлярин  баьланмасы,    дяйишдирилмяси  вя йериня  йетирилмяси  иля ялагядар  йаранан  вя  ганунла 
мцяййян едилмиш гайдада щялл едилян фикир айрылыьыдыр». 
Мцбащисянин характериня эюря бцтцн ямяк мцбащисяляри ики йеря айрылыр: 
а) иддиа характерли мцбащисяляр; 
б) гейри-иддиа характерли мцбащисяляр. 
Фярди ямяк мцбащисяляри юзцнцн щцгуги тябиятиня эюря - иддиа характерли мцбащисялярдир.  
Иддиа  позулмуш  (йахуд  позулмасы  ещтимал  едилян)  щцгугун  мцдафияси  тялябидир.  Демяли, 
иддиа  характерли  ямяк  мцбащисяляри  позулмуш,  йахуд  позулмасы  ещтимал  едилян  ямяк  щцгугу-
нун мцдафияси щаггында мцбащисялярдир. Иддиа мцбащисяляри щям бир ишчинин, щям дя ишчиляр гру-
пунун иштиракы иля ола биляр. 
Гейри-иддиа  характерли  мцбащисяляр  йени  ямяк  шяртляри  мцяййян  едилдикдя,  йахуд  мювъуд 
ямяк шяртляри дяйишдирилдикдя йаранан  мцбащисялярдир. Бу щалда сющбят щцгугун мювъуд олма-
масы иля ялагядар субйектив щцгугун бярпасындан, йахуд позулмасындан эетмир, лакин щцгуги 
ифадясини тапмаг истяйян мцяййян мянафе мювъуддур. Мясялян, ишяэютцрян ишчиляря фярди ямяк 
мцгавиляси  иля вя йа коллектив мцгавиля иля тянзимлямя гайдасында мцяййян едилмиш ямяк щаг-
гыны юдяйир вя онун бу вязифясини иъра етмяси  шцбщя доьурмур. Лакин ишчиляр юдянилян ямяк щаг-
гынын мябляьини мцбащисяляндиряряк, беля щесаб едирляр ки, бир сыра щалларла ялагядар щямин мяб-
ляь  даща  йцксяк  олмалыдыр.  Демяли,  сющбят ямяк  мцгавилясинин  шяртляриндян  биринин  дяйишдирил-
мясиндян, позулмуш субйектив щцгугун бярпасындан дейил, йени субйектив щцгугун мцяййян 
едилмясиндян эедир. Бир гайда олараг, беля  мцбащисяляр коллектив характер дашыйыр. 
Щям фярди, щям дя коллектив ямяк  мцбащисяляри, щямчинин иддиа вя гейри-иддиа характерли 
ямяк  мцбащисяляри  ямяк  мцнасибятляри  сащясиндя  йараныр.  Онларын  фярги  ися  фикир  айрылыгларынын 
характериндя вя мцбащисянин субйект тяркибиндя тязащцр едир. 
Фярди ямяк мцбащисяляринин бир тяряфи ишяэютцрян, диэяр тяряфи ися юз ямяк щцгугларынын вя 
йа ганунла горунан мянафеляринин позулдуьуну иддиа едян ишчи вя йа ганунвериъиликля мцяййян 
едилмиш гайдада онун мцвяккил етдийи шяхсдир ( АР ЯМ-ин 289-ъу маддяси). 
Коллектив ямяк мцбащисясинин тяряфляри ишяэютцрянляр, ишчиляр (ямяк коллективи  вя йа онун 
бир щиссяси) вя йа щямкарлар иттифагларыдыр. 
Коллектив сазишлярля баьлы мцбащисялярдя щямкарлар иттифагларынын, ишяэютцрянлярин бирликляри 
вя мцвафиг иъра щакимиййяти органлары тяряф гисминдя иштирак едирляр. 
Бцтцн ямяк мцбащисяляри обйектиня эюря пул тялябляри вя мцяййян щярякятлярин йериня йети-
рилмяси тяляби иля баьлы олан мцбащисяляря айрылыр.  Лакин  ейни бир ямяк мцбащисясинин обйекти 
щям пул тялябляриндян, щям дя мцяййян щярякятлярин йериня йетирилмяси тялябиндян дя ибарят ола 
биляр. Мясялян, мяъбури иш бурахма дюврцнцн щаггы юдянилмякля ишя бярпа тяляби. 
Ямяк мцбащисяляринин сябябляри мцбащися тяряфляринин субйектив ямяк щцгугунун щяйата 
кечирилмясини, йахуд ямяк вязифясинин иърасынын мцхтялиф ъцр гиймятляндирилмясини доьуран мянфи 
амиллярдир.  Ямяк  мцбащисяляринин  йаранма  шяртляри  дя  ейни  мясяляляря  даир  чохлу  сайда  ямяк 
мцбащисяляринин  йаранмасыны  шяртляндирян,  йахуд  йаранмыш  мцбащисяни  хейли  кяскинляшдирян 
мянфи амиллярдир.  Лакин сябябляр олмадан шяртлярин юзляри ямяк мцбащисяси доьурмур. 
Фярди ямяк мцбащисяляринин сябябляри ямяк щаггында ганунвериъилийин, коллектив мцгави-
лянин  (сазишин),  ямяк  мцгавилясинин  шяртляринин    тятбиги    вя  шярщи    иля  ялагядар  фикир  айрылыгларыны 
доьуран щаллардыр. Ямяк мцбащисяляринин йаранма сябяблярини обйектив вя субйектив сябябляря 
дя айырмаг олар. Обйектив сябябляр групуна мцлкиййят, ямяк вя с. мцнасибятлярдян ганунауй-
ьун сурятдя иряли эялян зиддиййятляр аиддир.  Мясялян, беля сябябляр сырасына ишчинин ямяйинин вах-


Yüklə 5,01 Kb.

Dostları ilə paylaş:
1   ...   51   52   53   54   55   56   57   58   ...   70




Verilənlər bazası müəlliflik hüququ ilə müdafiə olunur ©genderi.org 2024
rəhbərliyinə müraciət

    Ana səhifə